Може статися так, що дитина розплачеться на прощання.⠀
Витріть йому сльози, нагадайте , коли прийдете, запевніть в любові та попросіть бути сміливим.
Попрощайтеся і підіть — не втечіть, але й не затягуйте момент.⠀
Не дивіться в кімнату ні через вікно, ні через двері - якщо він помітить вас, це може тільки погіршити ситуацію.⠀Якщо ви боїтеся, що не вистачить сил покинути малюка, попросіть свого партнера або, наприклад, бабусю замінити вас у цій непростій ролі.⠀
Довіряйте працівникам дитячого садка - вони знають, як піклуватися про дитину, і зроблять це якнайкраще. Ваша дитина почуватиметься в безпеці, коли знатиме, що ви довіряєте нам.⠀
Не використовуйте такі фрази, як «ти зможеш», «це буде не так вже й погано». Дитина почне сприймати дитячий сад як виклик, те, з чим їй доведеться мати справу, а не як щось приємне.⠀
Викликайте у дитини впевненість у собі: «Я пишаюся тобою, моє дошкільнятко».⠀Забезпечте дитину улюбленою м'якою іграшкою, ковдрою - нехай вона почувається в безпеці.⠀
Не входьте з дитиною в кімнату, незважаючи на її наполягання. Перебування в кімнаті не змінить ситуації, але водночас може погано вплинути на інших дітей, які залишилися без батьків.⠀
Будьте послідовними у своїй поведінці. Якщо ви вирішили й пообіцяли своїй дитині, що прийдете, наприклад, після обіду, дотримуйтесь цієї домовленості.⠀
Спробуйте поговорити з дитиною про дитячий садок, розпитавши конкретику: як він провів день, що було на уроках, з ким грав тощо.⠀
Супроводжуйте дитину в її емоціях, називайте та приймайте їх. «Я знаю, ти боїшся», «Потрібна сміливість», «Мені не подобається Іванко! — запитуйте А чому? Що трапилось?. Треба вчити говорити про важкі речі, а не просто втішати і переконувати, що «все буде добре».⠀
Будьте готові до перерви у вихідні або хвороби, щоб почати все спочатку.⠀
Шановні батьки. Обіцяємо, що після хвилин смутку настане час, коли дитина не захоче залишати садок.